Перелік ігор для розвитку фонематичного слуху:
1.”Знайди заховану іграшку”. Логопед закриває очі дитині, пропонуючи знайти заховану іграшку, орієнтуючись на силу ударів по столі (барабані, бубені, плесканні в долоні). Якщо малюк підходить близько до місця, де захована іграшка, то звучання ударів буде голоснішим, а якщо віддаляється – тихішим. Ведучим може бути будь-хто, як педагог, так і дитина.
2.”Що звучало?” Логопед підбирає 3-5 звукових іграшки чи дитячих музичних інструменти. Спочатку педагог ознайомлює дітей із звучанням кожного предмету (барабана, трикутника, сопілки, брязкальця тощо). Далі ховає їх за ширму та по черзі подає звук кожного з них. Завданням дітей є впізнати та назвати інструмент чи іграшку, що звучали.
3.”Впізнай за звуком”. Логопед знайомить дітей із звуками, які видають різні предмети: м’яч, вдарившись об підлогу чи об стіл, кулька, яка перекочується в склянці чи в горнятку (керамічному, металевому, дерев’яному, скляному), газета, якщо її складати чи розкладати. Згодом ці ж дії, але в іншій послідовності, він виконує за ширмою. Завданням дітей є розрізнити й назвати предмети, що звучали. Одним із варіантів гри є розрізнення звуків шелесту паперу різної фактури (газети, фольги, серветки, картону).
4.“Відгадай, хто сказав”. Діти стають півколом, а логопед – до них спиною. Малюки по черзі називають його ім’я. Ведучий же має на слух визначити та назвати того, хто його покликав. Згодом можна запропонувати дітям звертатися до ведучого вигуком “Ау!”. Він в свою чергу повинен спробувати впізнати за голосом того, хто вигукнув.
5.“Відгадай, де мама, а де дитинча”. Логопед роздає малюнки дітям із зображенням домашніх тварин: дорослих та їх дитинчат (корови й теля, кішки й кошеняти, собаки й цуценя тощо). Він промовляє кожне “му-у”, “гав” і т. д. то низько (голосом дорослих тварин), то високо (голосом їх дитинчат). Завдання дітей полягає в тому, щоб, орієнтуючись на характер звуків та висоту голосу, піднімати відповідні малюнки дорослих тварин чи їх дитинчат.
6.“Скажіть, що переплутав хлопчик Вітя”. Логопед дикламує вірш, а діти уважно слухають та визначають, що правильно, а що ні:
Геть усе, усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
Каже: діти вчаться в ПОЛІ,
А комбайн працює в ШКОЛІ,
Всіх людей стрижуть в ЛІКАРНІ,
А лікують в ПЕРУКАРНІ,
Ми книжки беремо в АПТЕЦІ,
Ліки – в БІБЛІОТЕЦІ.
От який Вітьок дивак.
Ти ж бо знаєш – це не так!
Починаєте речення, а діти його закінчують, даючи правильне, розумне завершення:
Діти звісно вчаться в … школі.
А комбайн працює в … полі.
Ми лікуємось в … лікарні.
А стрижемось в … перукарні.
Ліки беремо в … аптеці.
А книжки в … бібліотеці.
7.“Придумай слово”. Промовляєте слово та пропонуєте дітям придумати схожі за звучанням слова: лиска – миска, мишка -кришка; лоза – коза, коса, оса тощо.
8.“Спіймай слово”. Називаєте ряд слів. Завданням дитини є почути й назвати слово, яке відрізняється від інших складовою структурою:
Мак – бак – так – банан – гак.
Батон – вагон – кіт – бутон.
П’ятка – лисиця – ватка – хатка.
Винт – гвинт – бинт – сорочка.
Будка – дудка – око – Людка.
9.“Вгадай, хто це був?” Роздайте дітям малюнки чи іграшки та разом визначають, які звуки вони подають. Наприклад, корова мукає –“му-у”, тигр ричить – “р-р-р”, жаба квакає – “ква-ква”, курка квокче – “ко-ко-ко” тощо. Далі педагог промовляє будь-яке з цих сполучень, а діти визначають хто подає такий звук та піднімають відповідний малюнок чи іграшку.
