Рекомендації при гіперактивності дітей

Діагностичні симптоми гіперактивності у дітей:

1) непосидючість, непотрібні рухи рук, ніг;

2) не може спокійно сидіти, коли цього вимагають обставини;

3) легко відволікається на сторонні предмети;

4) не може почекати черги під час гри з дітьми і в інших ситуаціях (на заняттях, під час екскурсій, свят);

5) на запитання часто відповідає не думаючи, не дослухавши їх до кінця; дитині тяжко бути уважною під час виконання завдань або гри;

6) часто переходить від однієї незавершеної справи до іншої, які теж не завжди доводить до кінця;

7) не може грати тихо, спокійно;

8) балакучість;

9) заважає іншим (втручається в справи, ігри інших, заважаючи їм);

10) складається враження, що дитина не чує того, що їй кажуть;

11) часто губить речі

12) іноді робить небезпечні вчинки, не задумуючись про наслідки (вибігає на вулицю, не озираючись по сторонах)

Усі ці ознаки можна згрупувати:

  •  надмірна гіперактивність;
  •  погано керована імпульсивність;
  •  неуважність, труднощі концентрації уваги.

Гіперактивні діти швидко збуджуються. Крик, істеричні нотки в голосі дорослого лише підбурюють їх активність.

Індивідуально-психологічні особливості гіперактивної дитини:

Дефіцит активної уваги, а тому дитина:

  •  непослідовна, їй важко довго втримувати увагу;
  •  не чує, коли до неї звертаються;
  •  з великим ентузіазмом береться за завдання, але так і не закінчує його;
  •  зазнає труднощів у самоорганізації;
  •  часто губить речі;
  •  уникає завдань, що потребують розумових зусиль;
  •   часто буває забудькуватою.

Рухова розгальмованість, тому дитина:

  •  постійно крутиться;
  •  виявляє ознаки занепокоєння (тарабанить пальцями, рухається в кріслі, бігає, забирається будь-куди);
  •  спить набагато менше, ніж інші діти, навіть у дитинстві;
  •  дуже балакуча.

Імпульсивність, а  тому дитина:

  •  починає відповідати, недослухавши питання;
  •  не здатна дочекатися своєї черги, часто втручається, перериває;
  •  погано зосереджує увагу;
  •  не може чекати винагороди (якщо між дією і винагородою є пауза);
  •  під час виконання завдань поводиться по-різному і показує дуже різні результати;
  •  не може контролювати і регулювати свої дії;
  •  поведінка слабо керована .

Поради батькам та вихователю.

1.Працювати з дитиною в першу половину дня, а не в вечірні години.

2.3меншити навчальне навантаження дитини.

З.Ділити роботу на більш короткі, але частіші періоди.

4.Давати дитині лише одне завдання на певний проміжок часу, щоб вона могла його завершити.

5.Знизити вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформувати відчуття успіху.

  1. Посадити дитину під час занять поруч із вихователем.
  2. Використовувати тактильний контакт.
  3. Домовлятися з дитиною про ті чи інші дії заздалегідь.
  4. Для підкріплення усних інструкцій використовувати зорову стимуляцію.
  5. Давати короткі, чіткі, конкретні інструкції.
  6. Використовувати гнучку систему заохочень. Зоохочувати дитину відразу ж, не відкладаючи на майбутнє. Хваліть дитину за успіхи, самоконтроль та завершену справу.
  7. 12. Карати за вчинки відразу, а не погрожувати покаранням, але пам’ятати, що ми критикуємо поведінку дитини, а не її особистість ( твій вчинок засмутив мене, а не ти такий поганий!)
  8. 13. Надавати дитині можливість вибору.
  9. 1 Дотримувати чіткого розпорядку дня.

15.Підтримувати емоційний контакт, особливо при обговоренні поведінки апелювати до того як його вчинки впливають на зміну емоцій оточуючих.

16.Виділити постійні обов’язки дитини і слідкувати за їх дотриманням.

  1. 17. Залишатися спокійним.

Рекомендації дорослому, який працює з гіперактивними дітьми.

Пам’ятайте про нейропсихологічні особливості гіперактивної дитини: якщо її заставляти сидіти нерухомо, то в неї різко знижується рівень активності мозку. Тобто в процесі навчання гіперактивній дитині допомагає рухова активність.

 

  1. 1. Зміна оточення:
  • роботу з гіперактивною дитиною будуйте індивідуально. Дитина завжди повинна перебувати перед очима вчителя
  • оптимальне місце в класі для гіперактивної дитини – перша парта навпроти стола вчителя
  • змініть режим уроку, більше включайте фізкультхвилинок
  • дозвольте гіперактивній дитині через кожні 20 хв. підводитись і ходити класом
  • надайте такій дитині можливість швидко звертатися по допомогу в разі виникнення труднощів
  • спрямовуйте енергію дитини в корисне русло, пропонуючи вимити дошку, роздати зошити, тощо

* діліть завдання на маленькі , короткі , чіткі та зрозумілі інструкції

 

 

  1. Створення позитивної мотивації на успіх:
  • частіше хваліть дитину
  • розклад уроків маєбути постійним
  • уникайте завищених або занижених вимог до учня з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю
  • використайте на уроці елементи гри
  • давайте завдання, враховуючи здібності дитини
  • великі завдання розбивайте на окремі частини, контролюючи виконання кожної з них
  • створюйте ситуації, у яких гіперактивна дитина може продемонструвати свої сильні сторони
  • ігноруйте негативні вчинки і заохочуйте позитивні
  • будуйте процес навчання на позитивних емоціях
  • пам’ятайте: з дитиною необхідно домовитися, а не зламати її.
  1. Корекція негативних форм поведінки:
  • сприяйте припиненню агресії
  • навчайте необхідних соціальних норм і навичок спілкування
  • регулюйте взаємини дитини з однокласниками